Володимир Скрипчук
1907 – 1984
Народився у священичій родині о.Івана і Софії Скрипчуків 26 квітня 1907 року в селі Під’ярків, Бобрецького повіту. Його батько о. Іван Скрипчук, що походив з Угнова, був сином Григора Скрипчука, кушніра в Угнові та українським католицьким парохом в селі Під’ярків і Великий Полюхів у Перемишлянському повіті. Маючи всього 39 років о. Іван Скрипчук помер від тифу у 1920 році, залишивши вдову та п’ятеро дітей сиротами, якими після смерті батька опікувались о. Омелян і Іванна Боберські. Мати блажейнішого пароха Володимира Скрипчука була дочкою о. Теофіля Задорецького, пароха в Гриневі, Боберського повіту і була споріднена зі священичим родом Литвиновичів, в якому один з її стрийків свого часу був Галицьким Митрополитом.
Після закінчення народної школи в Під’яркові й Української Академічної Гімназії у Львові бл. п. Володимир Скрипчук працював в митрополичих добрах в Осмолоді. Згодом, відбуваючи військову службу в Пінську, одружився там з Лідою Ковалевською і по закінченні служби до 1939 року працював в кооперації на Волині. У тому ж році поляки запроторили його до горезвісної Берези Картузької, де він разом з іншими українцями «ворогами Жечипосполітей» дочекався її упадку в кінці вересня 1939 року. З приходом більшовиків він повернувся до Галичини і працював в кооперації, а потім книговодом у районній молочарні «Масло союзу» в Глинянах.
У 1944 році разом з родиною подався на захід і деякий час проживав в Австрії, а згодом у Соммер Казерне в Аугсбурзі, звідки у 1949 році прибув до США. Поселившись в Трентоні, спочатку працював на фабриці парашутів Стенлея Світлика,а потім, ставши на власні ноги, відкрив продуктову крамницю, що під назвою «Дніпро» пропрацювала до кінця листопада 1982 року.
Володимир Скрипчук був людиною доброю, спокійною, ввічливою, побожною й богобоязною. Проживши в Трентоні 34 роки, був співзасновником парафії св. Йосафата, членом місцевих українських установ і організацій та великим прихильником українського Патріархату.
14 березня 1984 року після важкої та довготривалої хвороби Володимир Скрипчук на 77 році життя помер в Трентоні. Залишив у смутку дружину Лідію, двох синів Ярослава й Олега, майора Американської Армії з їхніми родинами, дві сестри Ірину Скрипчук і Марію Сеник зі синами Орестом та Ігорем, невістками і їхніми дітьми, кузенів Володимира Петришина з дружиною Марією.
Похоронний обряд проводив о. Микола Галета - настоятель української православної церкви св. Юрія Переможжця в Трентоні-Ярдвіл. Тлінні останки спочили на св. Андріївському цвинтарі в Савт Бавид Бруці. З його відходом трентонська громада втратила свого доброго й прикладного члена суспільства.
Джерело: Газета "Свобода" номер 130 від 11 липня 1984 року Нью-Йорк.