Pidyarkiv.IN.UA

(до Дня пам’яті захисників України)

У селі Під’ярків у братській могилі, поряд з іншими, спочивають 10 повстанців, які загинули в схроні біля села 13 березня 1946 року. Вічна пам’ять героям! Це були вояки з групи «Крука» – Дмитра Бігуна з Під’яркова. Так, через півтора роки після повернення більшовиків на Львівщину, була знищена остання з організованих груп УПА, що діяли на теренах тодішнього Бібрського району. Тепер не просто відтворити події тих років, мотиви, обставини подвигу і зради.

Нещодавно в Інтернеті з’явилися деякі розсекречені архівні матеріали Бібрського відділу НКВС, які можуть доповнити відомості з повстанського минулого краю (Подаємо згідно «Довідника пошуковця» зібраного і упорядкованого Мирославом Горбалем (http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/bitstream/123456789/3165/6/B_5.pdf).

Першою стосовно групи Дмитра Бігуна була відкрита справа щодо вбитого Стефана Пивовара з Винник (№223/26, серпень 1945 р.)

В наступній справі (від 12.09.45 р. №231/19) зафіксовано загибель в Під’яркові окружного референта пропаганди Богдана Горбаля («Орський»), Івана Сірка, ад’ютанта Скитана («Завзятий») та Івана Твардовського, станичного з Під’яркова. В цій справі вказано й агента-внутрішника НКВС з кличкою «Патріот» (без прізвища) з повстанської групи «Крука». 17.10.1945 р. загинули Жултанський Михайло («Дрозд») і Прийма Василь, сотенний куреня «Сіроманці»  із Селиськ. Отож, восении 45-го «органи» мали свого «крота» в боївці Дмитра Бігуна і вже в січні 46-го у справі № 434/8-9 фігурували 25 повстанців. З Під’яркова: Бігун Михайло («Смільчак», «Сміливий»), Гриньків Іван (загинув 13.03.46). Залога Дмитро (Прапор),  Пасерп Іван, Твардовський Михайло (Обух), з Селиськ: Залога Олексій («Лоза»); Неборачек Іван («Дріт»), Хмарний Стах («Кліпак»), Миколаїва: Гайка Стефан, Галак Степан, Гілета Петро («Ворона»), Гілета Семен, з Підсоснова: Гопка Михайло («Нечай»), Конюх Павло, Мирон Павло («Ярема», зв’язковий), Паранька Семен (загинув 02.06.46), Сорока Петро («Олень»), з Городиславичів: Захарченко Михайло, Кіт Петро, Кіт Тимко, Олійник Іван («Вітер», «Вирва»?, загинув. 02.06.46,), Савіцький Іван, із Звенигорода: Гілета Йосиф («Хмара»), Закалик Іван («Червоний»), Сокіл Мирослав (Круг) загинув у квітні 1947 р. справа 91/14-15. Двоє із цього переліку Михайло Бігун «Сміливий» був важко поранений, а Іван Гриньків («Степан») загинув 13 березня 46-го при розгромі криївки біля с.Під’яркова. Ще двоє – Паранька Семен та Олійник Іван, загинули 2 червня 46-го, у квітні 47-го – Мирослав Сокіл.

Судячи із дат і нумерації кагебістських справ, конкретні відомості про очільника групи «Крука» – Дмитра Бігуна, його дружини Ольги, побратимів-під’ярківчан братів Кулеба Олександр («Квітка»), Петро («Мороз»), Федір («Явір»), Шпира Іван («Ром? Варава? Ворона»?),  конкретних відомостей «органи» не мали. Провадження були відкриті лише в березні 1946 р. після їх загибелі (відповідно: 223/6;29;30; 229/51;231/225; 434/1;7;8;14;17; 434/3;8;14;17; 436/99;102-103; 436/102). На невідомого повстанця під псевдом  («Сніг») справу завели у грудні 46-го (№409/29-30), а у вересні 47-го, після затримання, –  ще одну (109/211). За відкритою у березні 46-го справою 434/3 відбулися масові арешти в Романові: Гопка Петро, Гриновець Григорій, Дучій Марія  Кушнір Олексій, Сенчишин Петро, Сенчишин Федір, Сохань Катерина, Худа Микола

Із загибеллю Дмитра Бігуна і його побратимів у березні 1946 р. на Бібреччині, Звенигородщині організований повстанський рух був практично завершений. За даними документів ще 9 березня 45-го в Городиславичах загинув Жуковський («Бiда»  із Звенигорода) разом із 3-ма повстанцями, а 13 серпня  була розбита й сама група «Біди»;  в лютому 46-го за доносом Войтека Попика арештовано керівника групи Притулки Дмитра («Помста»), а 14 лютого в Гринові загинув Кіт Михайло («Кобзар») з Миколаїва із сімома повстанцями (Гринів, Водники), 23 лютого затримали Федора Коваля («Мороз»), очільника Великоглібовицького куреня. В березні 1946 р. була розгромлена жіноча сітка ОУН у Водниках (арештовано 10-х дівчат і жінок, ще двох – у червні 47-го при операції на краєвий провід).

Серед справ бібрського НКВС фігурували ще розрізнені боївки «Моньки», «Чубатого», «Брехуна», «Байрака». В 1947 році між Під’ярковом і Селиськами героїчно загинули Мисяк Михайло і Шайка; загинули станичний села Суходіл Петро Савран («Богдан»), Мирослав Сокіл з групи Бігуна, Іван Керницький, «Крилатий» з Підмонастира, районний провідник, референт-пропагандист Золочівської округи ОУН. 9 листопада 1948 р. у схроні між селами Гринів, Шпильчина і Волове загинули референт Служби безпеки Проводу ОУН(б), полковник СБ Ярослав Дякон – «Дмитро» та ще п’ять повстанців; 28.лютого 1953 р. у Волощині – 4 повстанці, серед них – Собенко Богдан, «Орлик», Цура Дмитро, «Михайло».

Боротьба за українську незалежність не припинялася…

P.s. Історія повстанського руху на теренах Бібреччини потребує ще багато досліджень, вивчень та уточнень. Якщо в когось є історичні документи, записи, фотографії або інформація про повстанський рух на території Бібреччини, просимо надсилати інформацію на електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Андрій Федущак, с. Шпильчина

Олег Березюк, с. Під`ярків